Афиша / Город над Луганью

Город над Луганью

Луганський обласний краєзнавчий музей (ЛОКМ) розташований на вул. Шевченка, 2 в м. Луганську. Має статус юридичної особи. Датою створення музею вважається 1920 рік, коли в Луганську були створені два музеї: Природничо-географічний  та Музей живописної культури. В 1922 році музеї були об’єднанні в один, а трьома роками пізніше на базі цих музеїв створений Державний соціальний музей Донбасу перейменований у 1928 році в Луганський крайовий соціальний музей. З 1927 по 1934 рік музей очолює відомий учений, археолог С. О. Локтюшев. У 1936 році музей остаточно визначає свій профіль як краєзнавчий, а у 1938 році отримує статус обласного. У 1939 році музей займав приміщення площею близько 400 кв. м., його збірка нараховувала 9008 од. зб.: сюди входили зразки образотворчого мистецтва, нумізматична колекція, археологічні та етнографічні пам’ятки, документальний та фотографічний фонди, природознавча збірка.

В роки війни колекція музею була майже повністю втрачена – достеменно невідомо як саме: частина її загинула під час пожежі; частина, можливо, була вивезена окупантами. Приміщення музею було зруйноване. Після звільнення Луганська від фашистів у лютому 1943 року колишній директор С. О. Локтюшев обвинувачений у співпраці з окупаційним режимом, заарештований і невдовзі загинув у в’язниці. Мізерні залишки музейного зібрання повернені з НКВС фактично не краєзнавчому, а музею революції ім. К. Є. Ворошилова, створеному ще у 1931 році, який поновив свою діяльність в Луганську в березні 1943 року. Експонати були обліковані як такі, що належать Музею революції. 2 січня 1945 року прийняте рішення про об’єднання краєзнавчого музею та Музею революції і створення на їх базі Обласного історико-краєзнавчого музею ім. К. Є. Ворошилова. Директором музею призначений І. А. Пащенко, колишній директор Музею революції. У перші повоєнні роки музей займав приміщення з 6и кімнат, площею близько 300 кв. м. В 4х була розгорнута експозиція природи та історії краю радянського періоду. Активно поновлювалась музейна збірка і на початок 1954 року налічувалось уже більше 22 тис. музейних предметів. У 1953 році музею виділене інше приміщення – будинок колишньої міської думи площею близько 700 кв. м. На кінець 50х років музей мав повноцінну краєзнавчу експозицію, яка розкривала теми природи та історії краю з найдавніших часів до сучасності.

У повоєнні роки активно комплектується музейне зібрання – на 1965 рік основний фонд музею налічує більше 35 тис. од. зб. Поповнюється природнича, археологічна, нумізматична, етнографічна колекції, формується фонд документальних пам’яток, фото, тощо. Сьогодні у музеї та його відділах зберігається більше 270 тис. музейних предметів, в т.ч. більше 146 тис. – основного фонду. Музейне зібрання складається з двох частин: природничої, яка відображає палеонтологію, геологію, рослинний та тваринний світ регіону, екологічні проблеми та історичної, що характеризує Луганщину з найдавніших часів до наших днів. Серед природничих збірок (7,5 тис. од. зб.) вирізняється палеонтологічна колекція (2,5 тис. од. зб.), яка досить повно характеризує найдавнішу флору і фауну. Значну наукову цінність має одна з найбільших в Україні археологічних колекцій (68 тис. од. зб.), в якій представлені всі давні епохи та археологічні культури відомі в регіоні. До складу колекції входять унікальні та рідкісні пам’ятки: жіночі статуетки пізньопалеолітичної доби зі стоянки Рогалик, Райгородський скарб та сокира з с. Розівка епохи бронзи, половецька кам’яна скульптура жінки з дитиною з с. Чорнухине. Нумізматична колекція (13 тис. од. зб.) включає в себе пам’ятки з античної доби до сьогоднішнього дня. Серед них більше 10 скарбів (XVI – ХІХ ст.), в тому числі найбільш рідкісний скарб західноєвропейських монет XVI ст. з двома “єфимками”. Музей має солідне (близько 3 тис. од. зб.) зібрання орденів та медалей, головним чином російських та радянських. Колекція документальних пам’яток (близько 40 тис. од. зб.) розкриває історію регіону з к. XVIІІ ст. по сьогоднішній час. Невелика за кількістю (близько 3 тис. од. зб.), але досить репрезентативна етнографічна колекція, близько 13 тис. фотографій входять до музейної збірки.

У 1976 році завершилось будівництво нового спеціального приміщення для музею за проектом луганського архітектора Ю. Гаммерштейна. У вересні 1978 року була відкрита нова експозиція, розташована на трьох поверхах площею більше 2 тис. кв. м. Художня концепція була розроблена та втілена в життя фахівцями Ленінградського комбінату живописно-оформлювального мистецтва. Автори проекту Є. Шаповалов, В. Локотков, М. Добряков, Л. Жданов. З 1994 року колектив музею почав поступово проводити реекспозицію: у 1994 р. – відділ природи; 1998 р. – відділ історії краю в 20-40і роки ХХ ст. (автор художнього проекту Л. Жданов); 2000 р. – відділ Великої Вітчизняної війни (частково); 2003 р. - Луганщина 1945-1970 рр.; 2004 р. – відділ археології (автор проекту П. Негрішний), “Ми з Луганщини” (автор проекту Н. Монастирська); 2006 р. - Луганщина сучасна (80 рр. – 2006 р.) ( автор проекту С. Скляр); 2008 р. – Луганщина в XVI – XVIІІ ст. Народна традиційна культура краю (автор проекту Негрішний П. І.).

На всьому протязі свого існування обласний краєзнавчий музей активно формував музейну мережу регіону – був причетний до створення практично всіх музейних закладів області.

На сьогоднішній день музеями на правах відділів обласного краєзнавчого музею є: Старобільський краєзнавчий музей, з 1957 року; Свердловський краєзнавчий музей – з 1975 р.; Ровеньківський музей “Пам’яті загиблих” – з 1982 р.; Алчевский історичний музей – з 1982 р.; Новопсковський краєзнавчий музей – з 1988 р.; Станично-Луганський краєзнавчий музей – з 1989 р.; Музей історії м. Первомайська – з 1988 р.